Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)

Комбінованого типу № 9 «Фіалка»

Запорізької міської ради

Запорізької області

Досвід роботи

«Наступність у роботі вчителя - логопеда та вихователя з розвитку фонетичної сторони мовлення дітей дошкільного віку з ЗНМ

засобами гри».

Підготували: Купріна Ольга Вікторівна, вчитель- логопед;

Прокопенко Ганна Анатоліївна,вихователь логопедичної групи

Запоріжжя, 2016

Зміст

1. Постановка проблеми

2. Аналіз останніх досліджень з проблеми

3. Мета та завдання роботи

4. Виклад основного матеріалу роботи

5. Висновки

6. Список використаних джерел

7. Додатки

Постановка проблеми

Державна політика України в галузі дитинства спрямована на забезпечення доступності та рівних можливостей отримання повноцінної освіти дітьми з особливостями психофізичного розвитку та їхньої соціалізації. Найчисленніша категорій дітей з порушеннями психофізичного розвитку це діти з мовленнєвими порушеннями [1, с. 22]. Розвинене мовлення є показником готовності до навчання у школі, запорукою успішного засвоєння грамоти та письма, воно розширює можливості інтеграції дитини у суспільство. Тому значно зростає роль своєчасної корекції та компенсації мовленнєвих порушень дітей у дошкільному віці. Дослідження науковців (А.С.Вінокур, Ю.В.Рібцун, Є.Ф.Соботович, Л.І.Трофименко, М.К.Шремет та ін.) свідчать про успіхи у корекційній роботі з дітьми, які мають загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ) при злагодженій роботі учителя-логопеда та вихователя. Проте на сьогодні не представлені систематизовані практичні матеріали щодо наступності у роботі учителя-логопеда та вихователя з розвитку фонетичної сторони мовлення дітей із загальним недорозвитком мовлення засобами гри. Саме тому одним із аспектів діяльності учителя-логопеда та вихователя логопедичної групи дошкільного навчального закладу є виявлення та поширення ефективних освітніх практик, які стосуються вищезазначеної проблеми.

Аналіз останніх досліджень з проблеми

Вивчення проблеми загального недорозвитку мовлення протягом багатьох років (Г.А.Каше, Р.Є.Лєвіна, Є.Ф.Соботович, Л.І.Трофименко, Т.Б.Філічева, Г.В.Чіркіна та ін.) дозволило дійти висновку, що при ЗНМ має місце системне порушення мовлення, а саме,недоліки в формуванні фонетико-фонематичної, лексичної та граматичної системи мовлення.Основним завданням корекційного навчання поряд з практичним засвоєнням лексичних та граматичних засобів мови, розвитком зв’язного мовлення є формування правильної вимови[3, с. 13]. Типовими помилками звуковимови дітей із ЗНМ (Т.Б.Філічева, Г.В.Чиркіна) є заміна, змішування, недиференційована вимова звуків, має місце нечітке вимовляння окремих звуків.У дослідженнях психологів (Ю.Аркін, М.Басов, С.Рубінштейн та ін.) та педагогів (А.Бондаренко, Д.Меджерицька, Г.Швайко та ін.) відзначено, що оволодіння рідною мовою та спілкуваннямвідбуваєтьсяв грі,яка мотивує мовленнєву діяльності. Саме через гру дитина із загальним недорозвитком мовлення швидше засвоюєвимову звуків, оскільки гра має величезний потенціал щодо стимулюванняпізнавальної активності, інтересу до навчання.Кожен педагог корекційної групи має свій обсяг роботи спрямований на подолання загального недорозвитку мовлення у дітей. Проте цілісна, комплексна корекційно-розвивальна робота неможлива без плідної співпраці учителя-логопеда та вихователя (Ю.В.Рібцун,О.А.Степанова, Т.В.Туманова, Т.Б.Філічева та ін.).

Мета та завдання роботи

У дошкільний період провідною діяльністю дітей є ігрова. За допомогою гри педагог створює умови активного закріплення та використання засвоєних мовленнєвих навичок. Широке використання ігор на всіх етапах корекційної роботи з дітьми із ЗНМ, а саме з корекції звуковимовиможливе шляхом забезпечення наступності в роботі педагогів.

Мета роботи: теоретичне обґрунтування та практичне забезпечення наступності у роботі вчителя-логопеда та вихователя з розвитку фонетичної сторони мовлення дітей дошкільного віку із ЗНМ на основі використання фонетичних ігор.

Завдання роботи:

- проаналізувати теоретико-методичні та методологічні джерела з проблеми наступності у роботі вчителя-логопеда та вихователя з розвитку фонетичної сторони мовлення дітей дошкільного віку із ЗНМ засобами гри;

- вивчити особливості фонетичної сторони мовлення дітей при ЗНМ;

- визначити можливості використання ігор щодо формування звуковимови;

- систематизувати ігровий матеріал відносно етапів корекції фонетичної сторони мовлення;

- забезпечити наступність учителя-логопеда та вихователя у корекції звуковимови засобами фонетичних ігор.

Виклад основного матеріалу

Учитель-логопед та вихователь логопедичної групи починають взаємодіяти при першому обстеженні дитини.

На першому (діагностичному) етапі роботи над досвідом ми вивчали фонетичні уміннядітей із загальним недорозвитком мовленнядошкільного навчального закладу комбінованого типу №9 «Фіалка»шляхом застосування загальноприйнятих діагностичних завдань та за методикою М.А.Савченко. Для оцінювання стану сформованості фонетичної сторони мовлення нами використовувалась система оцінювання О.П.Мілевської [4, с. 131]. Результати діагностики дітей контрольної та експериментальної груп наведені у Таблиці 1.

Таблица 1. Рівень сформованості фонетичної сторони мовлення дітей.

Другий (організаційно-прогностичний) етап було присвячено вивченню літератури та діагностики. Аналіз літератури та результати діагностики дозволили нам систематизувати та модифікувати роботу з розвитку фонетичної сторони мовлення дітей із ЗНМ засобами гри та зробити її ефективнішій за допомогою наступності у роботі вчителя-логопеда та вихователя. Корекційно-розвивальна робота побудована на основі Програмно-методичного комплексу: «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення» Л.І.Трофименко.

Третій (пошуково-практичний) етап було присвячено забезпеченню наступності в роботі вчителя-логопеда та вихователя з розвитку фонетичної сторони мовлення дітей дошкільного віку із ЗНМ засобами гри.

У Програмі корекційного навчання з розвитку мовлення дітей дошкільного віку із ЗНМ(Л.І.Трофименко) визначені наступні напрями формування і розвитку мовленнєвої функції:

1. Формування лексичної сторони мовлення.

2. Формування граматичної сторони мовлення.

3. Формування зв’язного мовлення.

4. Формування фонетико-фонематичної сторони мовлення.

5. Навчання грамоти.

Нами було відокремлено напрям формування фонетико-фонематичної сторони мовлення, звуковимова.Завданнями корекційно-розвивальної роботи даного напряму було: уточнення, закріплення правильної артикуляції звуків, існуючих у мовленні; постановка та початкове закріплення відсутніх звуків;корекція звуків, що спотворено вимовляються, їх автоматизація в різних позиціях; диференціація та введення в самостійне мовлення поставлених звуків.

Вся робота даного напрямку здійснювалася поетапно. До кожного етапу були підібрані комплекси ігор за групами звуків, в яких передбачалося закріплення навичок мовленнєвого дихання, розвиток голосу та артикуляційних рухів.

Підготовчий етап

Мета: підготовка артикуляційного апарату до постановки звуку.

Розвиток мовленнєвої моторики здійснюється за допомогою артикуляційної гімнастики, яка передбачає відпрацювання кожного елементу артикуляційного укладу. Комплекс вправ визначається особливостями порушення звуковимови.

Наступність

Учитель-логопед відпрацьовує певні рухи органів артикуляції дитини, формує стійки артикуляційні вміння та артикуляційний уклад.

Вихователь закріплює артикуляційні рухи, попереджає формування неправильних рухових стереотипів, стежить за тим, щоб у дитини були відсутні сінкінезії, напруження, млявість.

Ігри:«Казка про язичок»,ігрові артикуляційні вправи (Додаток 1).

Постановочний етап

Мета:постановка ізольованого звуку.

Дитина навчається вимовляти звук у ізольованому звучанні шляхом об’єднання відпрацьованих елементів рухів до єдиного артикуляційного укладу або іншими способами.

Наступність

Учитель-логопед працює над безпосередньою постановкою звуку, домагається його правильної вимови, закріплює слуховий, кінестетичний образ поставленого звуку.

Вихователь закріплює поставлений логопедом звук, звертає увагу дитини на його артикуляцію, звучання, пов’язує з картинкою - символом за допомогою гри. Формує звичку правильної вимови ізольованого звуку.

Ігри: «Різнокольорові доріжки», «Лабіринт», «Веселі пісні»(Додаток 2).

Приклад:

Етап автоматизації

Мета: досягнення правильного вживання звуківу мовленні.

Автоматизація досягається за допомогою мовленнєвого матеріалу, насиченого поставленим звуком, який не повинен містить порушених звуків.

Наступність

Логопед за допомогою фонетичних ігор автоматизує поставлені звуки в словах, словосполученнях, реченнях, зв’язному мовленні,вчить здійснювати слуховий контроль за своєю вимовою.

Вихователь в ігровій формі закріплює поставлений звук у словах, словосполученнях, реченнях, зв’язному мовленні. Стежить за правильною вимовою поставлених звуків (або звуків, які знаходяться на етапі автоматизації) протягом перебування дитини у дошкільному закладі.Вчить безпомилково використовувати звук у всіх видах мовлення.

Ігри:

- автоматизація в словах: «Миїдемо»,«Четвертий зайвий»,«Побудуємо будинок», «Равлики»;

- в речення:«Що везелітак,«Прикрашаємо шапки»,«Бродилки»;

- автоматизація в зв’язному мовленні:«Міні-тексти»,«мнемо таблиці» (Додаток 3)

Приклад:

Осторожно, лыжник!

На лыжне – булыжник!

Етап диференціації

Мета: розрізнення звуків, які змішувались у мовленні при сприйманні та при вимові.

Диференціаціїзвуків передбачає вміння дитини відрізняти нормативну вимову від порушеної та оцінювати якість вимови звуків власного мовлення.

Наступність

Логопед вчить дітей розрізняти та порівнювати звуки,які змішувались у мовленніза артикуляцією, звучанням, значенням.

Вихователь організує фонетичний режим, під час ігор заохочує дітей до виправлення помилок у мовленні.

Ігри: «Допоможемо слону»,«Живе – неживе», «Парасольки для їжаків»«Буратіно та Мальвіна».

Приклад:

Робота з формування фонетичної сторони мовлення дитини проводилась сумісно вчителем-логопедом та вихователем за допомогою систематизованих за групами звуків фонетичних ігор з урахуванням діагностики.

Четвертий (контрольно - діагностичний) етап дозволив дійтивисновку:наступність у корекційно-розвівальної роботі вчителя-логопеда та вихователя з корекції фонетичної сторони мовлення дітей із ЗНМ засобами гри дозволяє отримати високі результати за менш тривалий час тавиховувати особистість дитини психічно, духовно, соціально здоровою.

Результати діагностики дітей контрольної та експериментальної груп наведені у Таблиці 2.

Таблица 2. Рівень сформованості фонетичної сторони мовлення

Висновки

Наступність у роботі вчителя-логопеда та вихователя у формуванні фонетичної сторони мовлення дітей із загальним недорозвитком мовлення засобами ігор забезпечує ефективність корекційно-розвивального процесу.

Перспективи подальшого методичного пошуку можливівадаптації досвіду із зазначеної проблеми у роботі з дітьми іншихнозологій.

Список використаних джерел

1. Баль Н.М. Актуальні проблеми діагностики мовленнєвих порушень у дітей. // Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки). Зб. Наук. праць / за ред. В.М. Синьова, О.В. Гаврилова. – Випуск I. – Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006» - 2010. – С. 22-29

2. Трофименко Л.І. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ: Програмно-методичний комплекс / За ред. Є.Ф.Соботович. – К.: «Актуальна освіта», 2007. – 120 с.

3. Филичева Т.Б., Туманова Т.В. Дети с общим недоразвитием речи. Воспитание и обучение. Учебно-методическое пособие. – М.: «Гном-Пресс», 1999 – 80с. (Коррекционная работа в специальных дошкольных учреждениях)

4. Мілевська О.П. Вивчення фонетичних умінь у молодших школярів із загальним недорозвиненням мовлення. // Науковий часопис. Актуальні проблеми логопедії. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: file:///C:/Users/User/Downloads/Nchnpu_019_2014_27_28.pdf

5. Рібцун Ю. В. Вихователь у логопедичній групі: мол. дошкіл. вік / Метод. рек. // Дошкільне виховання. – 2008. – № 8. – С.17–19. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://logoped.in.ua/?page_id=1448

6. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.logopedu.com.ua/section/77

7. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.logopedu.com.ua/article/742_Zagalni_vimogi_i_osnovni_napryamki_zdiisnennya_korekciino_logopedichnoi_roboti_z_ditmi

Комментарии